Формування природознавчої компетентності молодших школярів

ПІБ вчителя: Біліченко Наталія Михайлівна вчитель початкових класів, «спеціаліст вищої категорії».

Повна назва школи: Запорізька загальноосвітня школа І—III ступенів № 86 Запорізької міської ради Запорізької області.

Директор: Зайченко Любов Миколаївна

Адреса школи: 69093, м. Запоріжжя, вул.. Дегтярьова, 5-Б.

Телефон: 224-78-47, 224- 78-24, 223-62-60

http://school86.com.ua

e-mail: znz86zp@gmail.com

 Опис  досвіду

        Цивілізація зіткнулася з глобальними проблемами, які стосуються існування людства. Життя потребує розвитку, поглиблення екологічного мислення, постановки на наукову основу методів розв’язання проблем, реалізації набутих знань у практичній діяльності. А це можна досягти тільки засвоєнням інтегрованих знань про природу, основ екологічних знань та способів навчально-пізнавальної й природоохоронної діяльності, розвитком ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Формування природознавчої компетентності актуальне в сучасних умовах переходу школи до виховання особистості з певними цінностями, яка повинна осмислено діяти та орієнтуватися у непростому швидко змінюваному навколишньому світі. Цьому сприяє вивчення курсу «Природознавство» в 1-4 класах. Знання про природу,про взаємозв’язок між живою та неживою природою, про роль людини у руйнуванні та збереженні навколишнього світу виховують ціннісне ставлення до природи. Це виявляється в усвідомленні неповторності та важливості природи для людства, в почутті не тільки особистої відповідальності за збереження багатств та краси природи, а й гармонійному, екологічно безпечному співіснуванні з нею.

На заняттях з природознавства розвиваються світогляд, ерудиція, спостережливість, уява, екологічна культура, мислення, дослідницькі здібності. Дослідницька діяльність створює атмосферу пошуку, відкриття та пробуджує інтерес до подальшого вивчення предмета.

Дослідниками впливу природи на розвиток і формування моральних та естетичних якостей людини були видатні педагоги минулого: Ж.Ж.Руссо ,Й.Г.Песталоцці, Ф.А.Дістервег, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський. Останній доводив,що природа сама собою не виховує, а виховує лише активна взаємодія людини з нею. Ще важливішою ця тема стала в 21 столітті. Тому перед педагогічною наукою стоїть завдання розробити систему роботи по формуванню ключових, загально-предметних та предметних компетентостей ( в т.ч. і природознавчих ).Цими питаннями займаються сучасні вчені та педагоги: Т.М.Байбара «Формування у молодших школярів дослідницьких умінь», Н.Бухвалова «Навчаємо вчитися. Діагностика і формування природознавчої компетентності учнів», О.Пометун «Компетентність і компетентності», І.В.Родигіна  «Компетентність і компетентності», Я.Коденко «Формування екологічної свідомості на уроках природничого циклу», М.І.Іщун «Атлас екології», Л.М.Забродська «Інформаційно-методичне забезпечення проектно-технологічної діяльності вчителя». М.Х.Левіман «Екологія – предмет:цікаво або ні».

Завдання  полягає у розвитку природознавчої компетентності школярів, що є складовою їх загальної життєвої компетентності. Кожна дитина має усвідомити, що вона є частиною природи і її роль не тільки зберегти навколишній світ, а й зробити його ще кращим.

У першокласників  ще не сформовані стійкі погляди. Тому моє завдання як вчителя – сформувати природознавчу компетентність поступово, спираючись на життєвий досвід дитини. Починаючи з малого, крок за кроком, розвивати світогляд школярів, фантазію, нестандартне мислення, почуття гармонії, естетичний смак. Навчити кожного учня жити за законами природи і турбуватися про її збереження, виховувати почуття особистої відповідальності за все живе на Землі, щоб всі учні прагнули створити своє майбутнє у екологічно чистому просторі спочатку з батьками і вчителями, а потім самостійно і розуміли, що їх майбутнє залежить від них самих.

Вважаю, що починати роботу треба з перших днів перебування дітей в школі, від простого спостереження до серйозного проекту. Доцільно починати з малого спостереження за навколишнім світом, милування природою в різні пори року і при різній погоді, споглядання та обговорення картин та фотографій із зображенням природи, екскурсій у шкільний парк та за межі школи, догляду за кімнатними рослинами.   (Додаток 1, додаток 2 ).

Наприклад: під вікнами нашого класу росте розкішний кущ калини. Кожного дня ми спостерігаємо за змінами: ось почало змінювати колір листя, ось ягідки стали рожевими, а ось уже червоними, ось опали перші листочки, а ось вже й останні осипались, ось прилетіли птахи ласувати ягодами, а ось кущ вкрився інеєм. А як цікаво весною: з кожним днем кущ зеленішає, потім вкривається білим цвітом. Такі спостереження підвищують інтерес до вивчення та дослідження природи рідного краю.

В своїй роботі використовую і проекти. Метод проектів – ефективний засіб формування природознавчої компетентності.

Наприклад, до довготривалого проекту «Годівничка» залучилися і батьки. Виготовлені вдома з батьками годівнички повісили в шкільному парку і кожного дня взимку діти підгодовували пташок (приходили і у вихідні дні та на канікулах), спостерігали за пернатими друзями. (Додаток 3 ).

Короткочасний проект «Ялинка» збагачує життєвий досвід раціонального використання природних ресурсів. Завдання:простежити долю ялинки від її придбання і до закінчення святкування, знайти альтернативу живому дереву для новорічного оздоблення приміщення.  (Додаток 4 ).

У 1-2 класах проводжу конкурси «Казкове місто», «Квіткове місто», «Місто-сад». А ось вже в 3 класі – проект «Ідеальне місто», який має інтегративний характер (взаємозв’язок екологічного виховання з естетичним та іншими напрямками ).

Дітям молодшого шкільного віку для кращого засвоєння необхідна наочна опора. У своїй роботі я використовую не тільки традиційні схеми, таблиці, малюнки, а ще й засоби ІКТ. Завдяки ІКТ урок стає більш результативним, підвищує увагу та активність, розвиває інтерес, впливає на емоційний стан дітей. Використовую анімацію, ігри, фрагменти з фільмів по темі уроку (документальних, художніх або мультфільмів).

Систематично використовую такі методи і прийоми формування природознавчої компетентності: спостереження, досліди, ігри та ігрові ситуації, споглядання та аналіз картин, бесіди, розповіді, коментоване читання творів, ребуси, кросворди, загадки. Сприяють розвитку уяви та ерудиції ігрові прийоми: «Я – образ», «Я – реклама», «Я – вчений-дослідник», «Уяви й відтвори», «Відоме –  невідоме», «Є проблема», «Художник».

Часто використовую парну або групову роботу. Дітям дуже подобається заздалегідь готуватися до уроку (парами або групами ), щоб у цікавій формі представити незвичайні факти чи явища або повідомитити про певні об’єкти чи спостереження, підготувати виставку малюнків на певну тему. Така робота розвиває вміння працювати з дитячими енциклопедіями, довідниками, словниками, пресою, Інтернетом, вміння вибирати основне, найцікавіше.( Додаток 5, додаток 6 ).

На різних етапах вивчення теми практикую проведення уроків-екскурсій, уроків-міркуваннь, уроків-подорожей.  Це підвищує інтерес до дослідження навколишнього світу.

Отже, в своїй роботі я поєдную традиційні методи з новими освітніми технологіями. Така система роботи не тільки забезпечує учнів певними знаннями про природу,а й формує особистість,здатну відповідати за збереження себе та довкілля. Моє завдання представити дитині знайомий світ природи з нового, можливо, несподіваного дитині погляду.

Подальша діяльність у даному напрямку підвищить інтерес до вивчення природознавства та до дослідження рідного краю, буде розвивати навички ведення дослідницької роботи та екологічного мислення, уміння спостерігати, аналізувати, використовувати одержану інформацію.

Діти стають більш уважними і чуйними до природи, розуміють, що той, хто завдає шкоди природі, шкодить сам  собі. Тому турбота про довкілля є водночас і турботою про людство, про майбутнє планети.

                                      Список використаних джерел

  1. Байбара Т.М. “Формування у молодших школярів дослідницьких умінь” – К., Початкова школа, 2011
  2. Бухвалова Н. “Навчаємо вчитися. Діагностика і формування природознавчої компетентності учнів” – К.: Бібліотека “Шкільного світу”, 2006
  3. 3. Пометун О. “Компетентність і компетентності ” – Відкритий урок. – 2012
  4. 4. Родигіна І.В. “Компетентнісно орієнтований підхід до навчання”. –  Х.: Основа, 2008
  5. 5. Забродська Л.М. “Інформаційно-методичне забезпечення проектно – технологічної діяльності вчителя”. – Х.: Основа, 2007